Мова як економічний фактор

Всякий, хто вище, то нижчого гне,
Дужий безсильного давить і жме;
Бідний багатого – певний слуга,
Корчиться, гнеться пред ним, як дуга.

Всяк, хто не маже, то дуже скрипить:
Хто не лукавить, то ззаду сидить,
Всякому рот дере ложка суха, –
Хто ж є на світі, щоб був без гріха?

Ціль кожної нації жити як омога краще – сюди входить не лише матеріальні статки а і безпека, ментальність і таке інше. Економіка країни є базою її процвітання. Основоположники комуністичного вчення висунули тезис про зближення економік і відповідно народів Світу. Комуністи в СРСР трактували це як злиття всіх економік в одну та стирання граней між народами. Для цієї, начебто, благородної місії і сидять у Кремлі збирачі земель. Економіки всіх країн світу базуються на раціональному використані природних ресурсів, вони і є базою для економічної діяльності.  Рибний промисел може бути базою економіки, джерелом добробуту народу, але він не може бути економічним фундаментом для економіки країн що розташовані у зоні пустелі. Економіки які базуються на видобуванні корисних копалин будуть іншими за економіки які основані на рибальстві. Хоч там і можуть бути рятівні підрозділи, але їх функції обладнання є відмінними, відповідно і різна структура та ресурси, що забезпечує їхнє функціонування. З економічної діяльності випливає різниця між державами та народами. Отже поки існують природні відмінності між територіями існуватиме і відмінність економічна, а значить стирання граней між народами протирічить економічній доцільності та здоровому глуздові.  Нам можуть заперечити наприклад  у Білорусі, та обґрунтувати що великий колгосп має більше можливостей акумулювати ресурси для вирішення якихось задач, ніж приватний сектор. Так має, теоретично, але як показала практика колгосп у три рази менш ефективний від приватного сектора. І питання тут не у поганих управлінцях,  які з центра дають вказівки коли сіяти, садити чи збирати врожай, а принципах розподілу  виробленого.  При вищій організації та більшій продуктивності праці колгоспи неодмінно перейдуть у стадію капіталістичного розвитку, як більш прогресивного, такий закон економічного розвитку.

Починалась економіка із природного середовища, але поступово обростала надбудовою та паразитами.  Може дійти до того, що вугільної галузі вже нема, а міністерство та управлінський апарат ще є, і навпаки коли розпадався СРСР, то безробіття ще не було, але багато відділів райкомів та обкомів поміняли вивіски на допомогу по безробіттю, та почали забезпечувати себе роботою.  Вся структура суспільства почала поступово змінюватись від тиску активних її громадян, і у підсумку вже тяжко вирізнити початкову базу економічного фундаменту  народу. Також економіка суспільства не є однією галуззю, а у різних народів має різні пропорції що і спричиняє відмінність між ними. На певному етапі розвитку виникає категорія нації, як економічна категорія для економічного обособлення свого виробництва і відповідно податків та ефективного устрою суспільства.  Нації появились та існують як економічний фактор і відімруть із відмиранням економіки.

Економічна діяльність є базою суспільства, але напрямок та ціль цієї діяльності задається людьми, їхніми бажаннями та волею.  Кожен має свої вподобання, розуміння та має наполегливість їх впровадити у життя. За правилом паралелограма складаються людські волі суспільства, їхні бажання; чим більші зусилля та менший кут відхилення цих воль – тим більша рівнодійна сила суспільства. Від цього виграють, або програють всі. Однонаправлена економічна діяльність віддячить людям своїм зростанням, кращими результатами та більшими можливостями. І навпаки  часта зміна курсу економіки приводить до тупцюванню на місці та втратами для кожного. Мова є об’єднавчим фактором для українців та нашої економіки. Ідеологія стає матеріальною силою коли вона володіє масами.  Рівнодійна сила воль, бажань та цілей, буде меншою коли суспільство складатиметься із українців що розмовляють українською та російськомовних, отже і результат економічної діяльності такого суспільства є мізерним. Мова є лише однією із граней економічної діяльності суспільства. Для суспільства вона нічого не коштує, але віддача суспільству може бути відчутною. Можна зрозуміти тезис – ви мені зробіть економічні умови, тоді я перейду на українську, але справедливим є і зворотне твердження – якщо українці будуть розмовляти українською, то економіка країни від цього однозначно виграє.  Є декілька різних народів які послуговуються однією мовою, вони можуть бути успішними, але не завдяки мові, а завдяки правильному розподілу того що виробляє суспільство, та стимулюванні виробництва і мінімалізації непродуктивних витрат. Але це результат історичної толерантності і такі народи не є ворогами. У нас же російський народ є ворогом українського, та робить все що може, для того, щоб знищити українців, перетворити їх у малоросів. У Росії  немає жодної організації, установи чи то об’єднаної групи людей, котрі б виступили бодай за рівноправні та взаємовигідні стосунки між нашими народам. Російський народ не лише хоче, але й виділяє кошти на війну з українською державою. Розмовляти мовою ворога в Україні – це означає, свідомо чи несвідомо, підтримувати дії, направлені на  знищення українського народу. Всі партії в Росії використовують фактор російськомовних українців для знищення українців взагалі. Отже з цим контингентом в Україні потрібно боротись.

Тут є декілька аспектів: є росіяни які волею долі опинились в Україні; є програми в Росії по переселенню людей у недорозвинуті райони, на це виділяються кошти, але ці люди не хочуть скористатись цією можливістю, отже ніхто вже звідси не поїде. Вони будуть розповідати як добре на Росії і погано в Україні, але їхати туди де добре від того де зле, вони не будуть. Радше будуть говорити що їм тут дуже подобається і клімат, і природа, лиш би хохлів не було. Ні матеріальною вигодою, ні  логікою їх не переконати.  Звичайно найпростіше було б  прийняти відповідні закони та на їх основі здійснювати тиск на такий контингент, але проблема у тому, що значну частину на відповідних посадах займають росіяни, проти себе вони закони приймати не будуть, апелюватимуть до свободи рівності і т.д. Як говорив один  український депутат з Африки, що йому подобається Україна де так вільно та добре живеться представникам різних національностей. Залишається лише одна проблема щоб вільно та заможно жилось в Україні самим українцям, принаймні більшості з них. Хто тільки не вчить нас як потрібно жити, і грузини та вірмени, і поляки та латвійці з американцями, я вже не говорю про росіян, міністр оборони яких вчив нас пацифізму, перед війною.  Результат не може бути іншим, ніж той який є зараз. Це все нагадує анекдот – мій чоловік зійшов з розуму, у ванні ловить вудкою рибу, - так чого ж ти йому нічого не скажеш, - мені також риби хочеться. Бажати одне, а робити зовсім інше, ніж те, що  приведе до бажаного результату – є шизофренією.

На всіх державних посадах мають бути українці за національною ознакою, у пропорціях населення, росіяни мають бути усунуті з державних посад, взагалі. Принаймні на час війни з Росією.  Немає сумніву що серед росіян буде більше зрадників, шпигунів та диверсантів ніж серед службовців інших національностей. Для протидії та запобігання таким втратам суспільство повинно витрачати більше коштів. Держава Україна буде нести більші витрати,  ніж коли на посадах будуть службовці української національності.  Ми переходимо у стадію свого розвитку, коли голий матеріальний Інтерес відіграє значну роль у суспільстві. Мешканці Кремля, маючи ресурси народів РФ користуються цим, та шляхом підкупу тиску і т.д. приводять на посади  в  Україні своїх прибічників, які вже на державницьких посадах зухвало себе поводять, та значно сприяють розвитку корупції і т.д. Для придавленя своєї совісті, коли вона там ще була, вони прикриваються ідеологічними міркуваннями, і що вкрай є негативним, те що їх неможливо притягти до відповідальності, бо російська влада дає їм імунітет, і це логічно адже вони виконували завдання кремлівських довгожителів. Лише через те, що росіян  на державницьких посадах не можна покарати, а це несправедливість, українці повинні за національною ознакою не допускати їх до державних посад. Втрати від цього будуть значно меншими ніж від їхньої діяльності на посадах. Ті росіяни котрі мають якісь здібності до керування вже давно у Росії або у Європі. Тут залишились такі які не мають цінності, ні для Росії як управлінці, так і для Європи як носії знань, а дурнів завжди можна знайти своїх. Це є нетактовним висновком, але люди  повинні це розуміти.

Ще раз хочу наголосити, коли російський Кремль бере під свою опіку злочинців на державних посадах,  то адекватною відповіддю може бути лише одне – законодавчо заборонити займати росіянам державні посади в Україні. Лише така відповідь на їхні дії може вважатись дзеркальною, в іншому випадку це є неповага до себе як нації  та до своїх нащадків. Дзеркальні відношення для Росії є основою їх зовнішньої політики, адже вони захопили частину української території, даючи дзеркальну відповідь на можливий вступ України у НАТО.

https://zakarpattya.net.ua/Blogs/109701-Informatsiia-dlia-usvidomlennia-KHto-volodariuie-v-Ukraini

 

 Україно, Україно, мамо моя рідна,

Пограбована ти нене, тому й така бідна.

Нема миру, нема правди, нема волі й долі,

Бо чужії отамани сидять на престолі. …

-          Люди, схаменіться !

Як діди ваші боролись так і ви боріться!

Поміж себе отамана, прошу вас, шукайте, …

 

Потрібно знати що тиск на російськомовний контингент в Україні неодмінно породить протидію, до певної пори вона буде терпима,  але при значному тискові може призвести до більших втрат ніж вигод. Але тут заклики, бажання та організації  безсилі,  допоки такий тиск не породить сама економіка. Народ має перепробувати всі варіанти навпомацки, щоб зрозуміти причину свого поганого економічного стану, на найкращих у світі орних землях та працелюбному населені. Тоді люди змушені будуть поступитись своїми однодневними вигодами для вигоди майбутнім поколінням, які будуть жити за рахунок праці та капіталу, а не за рахунок позичок чи крадіжок.  Отже економічні успіхи неодмінно прийдуть коли люди будуть економічно згуртовані одним напрямком руху економічного розвитку, розуміти та використовувати  свій справжній економічний Інтерес. Російськомовні українці (а фактично росіяни), шкодять інтересам держави і народу в цілому, якби вони не намагалися перехитрити та обдурити  український народ. У нас звичайно демократія, але російська мова приносить шкоду всім, це потрібно зрозуміти. Не буде успішною наша країна при двомовності, бо мова вже стала зброєю наших ворогів, які борються за наше знищення.  

У нас є два варіанти: або бути толерантними та двомовними, до поки не будемо знищені як українці, або одномовними та успішними як нація. Звичайно обираємо другий варіант від якого виграє переважна більшість українців. Нам потрібно суспільно домовитись з російськомовними, незважаючи на те, що українізація в Україні, спричиняє тиск на їхнє середовище, але ми мусимо це робити як відповідальні люди перед майбутніми поколіннями. Коли вже їхня біологія та будова щелепи не здатні вичавити українські звуки то,  такі люди втрачені для суспільства і є його баластом, а їхні діти ще можуть бути врятованими для українського суспільства.  

"Невігластво – найлютіший ворог народу, який хоче бути вільним".

© Джонатан Хеннессі

 

Маю надію що економічний розвиток нашої країни призведе до того що економіка зглянеться над нашим багатостраждальним, бідним населенням  та дасть нам шанс на успіх. Звичайно не потрібно себе дурити що це відбудеться швидко, але потрібно все робити що в наших силах, щоб приблизити цей час.

 

Декілька слів про написане.  У мене немає навіть найменшої ілюзії що бодай 1/1000  із тих людей хто зможуть це дочитати змінять свою думку та сприймуть логіку мислення. Майже всі люди змінюють свої думки під дією обставин, та з матеріальної вигоди, а не від логічного мислення.  Таким є наш апарат мислення, наші думки є породженням економічної діяльності, а не голови, як говорила Маргарет Тетчер – наша ціль змінити душу, наші засоби економіка.  Коли будуть такі люди яких більше цікавить закони розвитку суспільства, а та стратегічний  матеріальний зиск, тоді настане можливість їх об’єднати та вже спільно боротись за притомні, моральні відносини у суспільстві.